Закарпатський Держводгосп

Проекти

Аналіз тривалого вивчення причин виникнення паводків свідчить, що взаємодія низки природних факторів призводить до надзвичайних ситуацій в басейні р.Тиси, пов’язаних із впливом води на довкілля.

Це, в першу чергу стосується гідрометеорологічних факторів, які в поєднанні з особливостями формування стоку, відіграють значну роль в створенні передумов для катастрофічних природних явищ, включаючи паводки, селеві потоки та зсуви грунту.

Дія природних факторів, які впливають на утворення високих паводків, підсилюється факторами людської діяльності, що включають: неконтрольоване вирубування дерев, яке в свою чергу, прискорює формування стоку; розорювання територій водозбору без проведення протиерозійних заходів; спорудження доріг та мостів без повного аналізу гідрологічних та інших умов під час паводків; господарське використання зон можливого затоплення.

Після паводків, що сталися протягом останніх років, виник ряд питань стосовно стабільності природних гідроморфологічних комплексів та надійності роботи сучасної інженерної інфраструктури. Аналіз різних аспектів паводків показав, що пасивний захист від них з допомогою дамб, споруджених у різні часи і розрахованих на різні рівні води, не завжди гарантує захисні функції навіть за умови подальшої їх реконструкції.

Умови формування річкового стоку, що залежать від багатьох факторів, та непередбаченість подальших процесів зумовлюють пошук нових шляхів та методів впровадження технічних протипаводкових заходів.

Поряд із сучасною тенденцією розвитку системи захисту від паводків, яка полягає в контролі за паводковим стоком, має бути уніфікований підхід до проблеми протипаводкового захисту, а саме: контроль паводкового стоку шляхом використання спеціальних польдерів, будівництво регулюючих гідротехнічних споруд (уповільнюючи загати та дамби), що знижують швидкості течії в руслах головних річок, в поєднанні з оптимізацією поперечного перетину, розширенням системи захисних дамб, збереженням лісів, заходами по запобіганню ерозії в гірських частинах водозбору, захистом від впливу води при забудові, під час землеробства, створенням мережі доріг, будівництвом інженерних споруд.

Враховуючи вищенаведене, після катастрофічних паводків, які відбулися на Закарпатті в листопаді 1998 р. та березні 2001 р., за ініціативи України та Угорщини 25 травня 2001 року в м.Будапешті відбулась зустріч Міністрів п’яти країн басейну р.Тиси – України, Румунії, Угорщини, Словаччини та колишньої Федеративної Республіки Югославії (нині Союзна Республіка Сербії та Чорногорії), на якій було засновано Водний Форум з питань захисту від паводків в басейні р.Тиса з метою налагодження співробітництва у цій сфері діяльності.

Для забезпечення поточної роботи Водного Форуму було затверджено Національних Координаторів країн-учасниць Форуму, а також робочі групи за напрямками їх діяльності.

Як зазначається в Будапештський Декларації, перед зацікавленими Сторонами стоїть завдання проаналізувати сучасну ситуацію з метою розробки Концепції захисту від паводків в басейні р.Тиса.

В статті 8 Декларації зазначалось також, що фінансування проектів, перелічених в Концепції та Програмах, здійснюватиметься спільними зусиллями Сторін шляхом пошуків і залучення як власник ресурсів, так і міжнародної підтримки та

джерел фінансування (ЕС, ЕБРР, Світового банку та інших фінансових інституцій) з метою здійснення проектів, пов’язаних із удосконаленням захисту від паводків в басейні р.Тиса.

18-19 липня 2001 року під час зустрічі Національних Координаторів в м.Дебрецені (Угорщина) для розробки Концепції захисту від паводків було створено 7 робочих груп (в процесі роботи виникла потреба у створенні восьмої групи). РОбота кожної групи координується однією із країн, яка визначає методологію роботи і детально розробляє завдання для робочої групи.

Список робочих груп і відповідальність країн

1. Природна характеристика басейну р.Тиса (Сербія і Чорногорія).
2. Опис стану протипаводкового захисту в країнах (Румунія).
3. Збільшення часу для підготовки системи протипаводкового захисту (Угорщина).
4. Визначення розрахункових рівнів паводків (Словаччина).
5. Впровадження необхідних заходів (Україна).
6. Оцінка екологічного впливу (Словаччина).
7. Міжнапродне співробітництво, законодавчі рамки (Угорщина).
8. Інтегрований план протипаводкового захисту (Угорщина).

В результаті спільних міжнародних зусиль, робочі групи розробили Концепцію захисту від паводків, яка була подана на розгляд Національних Координаторів під час їх зустрічі 16-18 грудня 2001 року в м.Будапешті. Національні Координатори прийняли протипаводкову Концепцію і, в свою чергу, доручили вищезазначеним групам підготувати робочу Програму по її реалізації.

Згодом групами була розроблена робоча Програма і подана на розгляд та схвалення Національними Координаторами під час їх чергової зустрічі 5-6 липня 2002 року в м.Будапешті.

Основною метою цього виду співробітництва є забезпечення необхідної гідрологічної та метеорологічної інформації з контролюючих мереж країн басейну р.Тиса, а також попереджень і прогнозів про майбутній перебіг процесів, спричинених паводками і передача цих даних службам, які відповідають за протипаводковий захист.

Концепція захисту від паводків в басейні р.Тиса окреслила завдання, що мають бути виконані у відповідності до цих вимог.

Робоча Програма встановлює порядок виконання завдань, що забезпечить якнайшвидше завершення роботи та досягнення бажаних результатів щодо поліпшення протипаводкового захисту населення і територій.

З часу утворення Водного Форуму пройшло майже три роки. Перші два роки головувала на Форумі Угорщина, нині головує Україна. Відтоді відбулися дві сесії Водного Форуму, на яких обговорювались актуальні питання протипаводкового захисту територій і населення басейну р.Тиса.

На черговому засіданні Водного Форуму, яке відбулося в м.Ужгороді 18 березня 2004 року керівники водних відомств інформували про ключові питання національної політики у сфері протипаводкового захисту та про її реалізацію, була схвалена Програма дій щодо сталого протипаводкового захисту в басейні р.Тиса, обговорювалися фінансові потреби для забезпечення діяльності робочих груп і питання співробітництва з Міжнародною Комісією по захисту р.Дунай (Дунайська Комісія).