Міжнародне співробітництво
Українсько-словацьке співробітництво між водогосподарськими організаціями Закарпатської області, Кошицького та Пряшівського країв здійснюється у відповідності до Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах, підписаної в м. Братислава 15 червня 1994 року. З метою виконання завдань, які випливають із цієї Угоди, створено українсько-словацьку комісії з питань прикордонних вод.

З метою конкретизації виконання положень Міжурядової Угоди, за участю експертів і спеціалістів Закарпатського облводгоспу, розроблено Інструкції українсько-словацького співробітництва:
- про протипаводковий захист на українсько-словацьких прикордонних водах;
- з відбору проб, аналізу і визначення якості води на українсько-словацьких прикордонних водах;
- про інформування при аварійних забрудненнях на українсько-словацьких прикордонних водах.
- про порядок проектування водогосподарських заходів на українсько-словацьких прикордонних водах.
В грудні 2002 року Комісія затвердила Регламент співробітництва в галузі гідрометеорології на прикордонних водах.
За період, що пройшов з часу підписання цієї Угоди професійне партнерство, довіра та взаєморозуміння з питань водного господарства на прикордонних водах між сусідніми областями України і Словацької Республіки досягли високого рівня.
Згідно з планами робіт регулярно проводяться зустрічі спеціалістів водного господарства, керівників комплексних робочих груп та експертів обох Сторін, які забезпечують виконання рішень українсько-словацької комісії з питань прикордонних вод.
Одним із основних напрямків співпраці з реалізації положень Міжурядової Угоди, є виконання Регламенту співробітництва для українсько-словацької робочої групи з гідрометеорології, яким передбачається:
- організація та забезпечення обміну оперативною і режимною гідрометеорологічною інформацією, прогнозами, попередженнями, іншими матеріалами, що представляють взаємний інтерес в басейнах річок Уж і Латориця;
- організація та проведення спільних і паралельних вимірювань витрат води на прикордонних ділянках річок Уж і Латориця (на водпостах р. Уж, Ужгород – Лекарівці; р. Латориця, Чоп – Великі Капушани;
- визначення, аналіз та ув’язка стоку води річок Уж і Латориця на прикордонних ділянках (Ужгород-Лекарівці і Чоп – Великі Капушани);
- узгодження розрахункових, максимальних рівнів та витрат води 1% забезпеченості в створі державного кордону на річках Уж і Латориця.
       
Огляд ГТС українськими експертами на території Словаччини
Питання співробітництва з гідрометеорології розглядаються на засіданнях українсько-словацької робочої групи з гідрометеорології, які проводяться щорічно, почергово на території Словацької Республіки та України. При необхідності, кожна із Сторін має право ініціювати проведення позачергових засідань, під час яких обговорюються найбільш важливі проблемні питання, що представляють взаємний інтерес.
Гідрометеорологічні дані передаються Сторонами по міжнародному коду з 18 водомірних постів р. Тиса, Латориця, Уж, Люта, Тур’я, розташованих на території України і з 4 гідрологічних постів в басейнах річок Латориця, Лаборец, Уж, Ондава та 7 метеорологічних постів на Словацькій території.
В період формування паводків, інтенсивного льодоходу, та виникнення заторів льоду, Сторони обмінюються оперативною інформацією, прогнозами, попередженнями.
Предметом постійної уваги Сторін було і залишається здійснення контролю за якістю води на прикордонних територіях. В області вживаються оперативні запобіжні заходи щодо недопущення забруднень прикордонних вод. Сьогодні експерти з якості води Сторін працюють над актуалізацією Інструкції з відбору проб, аналізу і визначення якості води на українсько-словацьких прикордонних водах, враховуючи вимоги Водної Рамкової Директиви ЄС.
Важливим напрямком співробітництва українських і словацьких водогосподарських організацій є розвиток системи прогнозування, моніторингу та раннього попередження про можливі паводки. Метою його є збільшення часового інтервалу між повідомленням про загрозу формування паводку та його початком. Це дає можливість Сторонам забезпечити завчасну підготовку до організованого захисту своїх територій. Комп’ютерне моделювання водозбору, що базується на оцінці опадів та снігового покриву, використанні даних широкої мережі автоматичних станцій спостережень, дозволяє суттєво підвищити точність прогнозування, визначити коливання рівнів води на спільних водотоках, оцінити зони ризику та забезпечити необхідною інформацією центральні і регіональні органи управління водного господарства для вжиття адекватних заходів.

Українські і словацькі експерти біля пам'ятного знаку на стику
водозахисної дамби р.Латориця Словаччини і України
Однак, реалізація цього напряму співробітництва потребує застосування найсучаснішого інструментарію, програмного забезпечення. У цьому зв’язку важливе значення має реалізація спільних українсько-словацьких проектів. Сьогодні Закарпатський облводгосп спільно з Словацьким Гідрометеорологічним інститутом реалізовує проект програми ІNTERREG IIIB CADSES/TACIS “Покращення системи управління паводками - МОЗЕС”, діяльність якого зосереджена в басейнах річок Уж і Латориця. В рамках цього проекту передбачено удосконалити і розширити мережу спостережень за паводками шляхом встановлення двох автоматизованих станцій в басейні р. Уж і Латориця. Це дасть можливість охопити всі пости спостереження в басейні р.Уж автоматизованим моніторингом гідрологічної ситуації і сприятиме покращенню прогнозування паводків на територіях спільного інтересу.
Важливим завданням проекту є також удосконалення системи прогнозування паводків за допомогою новітніх технологій, які базуються на ГІС, моделях прогнозування, зокрема за допомогою моделі Аладін та визначення зон затоплень і ризиків на р. Уж.
Надзвичайно важливим аспектом двостороннього співробітництва є реалізація разом із Словацькою Стороною належних заходів щодо створення спільної автоматизованої інформаційно-вимірювальної мережі прогнозування паводків, яка б передбачала регулярний обмін даними про гідрометеорологічну ситуацію по обидві сторони українсько-словацького держкордону, а також створення системи мікрохвильового зв’язку між м. Ужгород і м. Кошице – на зразок тієї, що функціонує між містами Ужгород і Ніредьгаза.